осередок

-дку, ч.

1) Місце зосередження чого-небудь; центр. || Центральний, вузловий пункт чого-небудь. || Місце зародження, виникнення, джерело поширення чого-небудь.

••

Осере́док ура́ження — територія, в межах якої внаслідок дії шкідливих чинників джерела небезпеки загинули або були уражені люди, тварини, рослини.

2) Основа, з якої розвивається, виростає, поширюється що-небудь. || Особа або група людей, навколо яких зосереджується яка-небудь діяльність. || Організаційна одиниця, що є частиною якого-небудь великого об'єднання. || заст. Первинна організація якого-небудь товариства, спілки і т. ін.

3) рідко. Те саме, що середовище.

4) Серединна, центральна частина чого-небудь; середина. || Внутрішня частина чого-небудь (дерева, плоду і т. ін.). Осередок стовбура дерева. Осередок яблука.

5) Місто, населений пункт, що має адміністративне, промислове, культурне і т. ін. значення для якоїсь місцевості, країни. || рідко. Центральна частина країни, місцевості, населеного пункту.

6) мед. Сукупність нервових клітин, що регулюють окремі функції організму.

7) діал. Оселя.